×

Предупреждение

Не удалось удалить 0e758f32acdc8a2cfb782a0a284b4697.css

Спочатку про картопляну бульбу. Незважаючи на те, що картопля, на перший погляд, досить тверда, вміст води в ній, залежно від сорту, становить приблизно 70 — 80%. Разом з крохмалем та білком вона також містить мінеральні речовини. Ці складові сприяють розвитку і розмноженню численних грибів і бактерій, які «полюбляють» картоплю. Коли температура у картоплесховищі перевищує 8—10 °С, ці хвороботворні мікроорганізми здатні активізуватися і завдати великої шкоди.

Постійно існує небезпека того, що картопля гнитиме, бо незалежно від технології вирощування, на її поверхні завжди у значний кількості є різноманітні збудники хвороб, які мігрують разом з картоплею від поля до сховищ.Існує ще один фактор, через який картопля є уразливою до загнивання — це її тоненька шкірка. Достатньо лише невеликого механічного контакту (взаємодія бульб із грудочками сухого ґрунту, робочими органами машин тощо), щоб зруйнувати шкірку і таким чином відкрити шлях шкідливим бактеріям.

Утім, картопляна шкірка має одну чудову властивість — здатність самовідновлюватися. Під шкіркою є тканини, які дають змогу утворюватися новій оболонці за умови, що навколишнє повітря сухе. Отже, за допомогою дегідратації, тобто забезпечення подачі на поверхню бульб сухого повітря, можна залишити шкідливі мікроорганізми без життєдайної основи.

Для поширення бактеріям і грибам потрібне не лише місце для розмноження (самі бульби картоплі), а й оптимальні мікрокліматичні умови (вологість і відповідна температура навколишнього середовища). Вони добре розвиваються, якщо повітря навколо бульб максимально насичене вологою (відносна вологість повітря становить 100%) і температура дає можливість для початку обміну речовин. Це спостерігається вже за температури понад 4 °С.

 

 

Підготовка до збирання врожаю

Напередодні збирання врожаю вкрай важливо провести профілактичні заходи проти загнивання рослинного покриву на картопляних полях. Перш за все потрібно зрізати бадилля картоплі. Для збирання бадилля застосовують ма¬шини типу КИР-1,5 або «Вихрь». Знищення картоплиння забезпечує однакове достигання, отже, одночасне затвердіння шкірки картоплі. За два, щонайбільше три тижні після скошування картоплиння слід розпочинати збирання врожаю. Можна перевірити вручну на полі, чи досягла шкірка потрібної твердості. Якщо не вдається здерти шкірку руками, без застосування інструмента, або це зробити важко, значить, картопля дозріла для машинного збирання.

 

Стрічка транспортера виготовлена з гуми, шо практично унеможливлює травмування картоплі

Ретельне збирання

У разі збирання картоплі комбайнами або картоплекопачами особливу увагу потрібно приділяти якості проведення збиральних робіт, а не продуктивності чи швидкості збирання, як це буває досить часто. Картоплекопач має бути правильно налаштований, аби забезпечувати уникнення пошкодження бульб. Кількість землі на просіювальному транспортері має бути такою, щоб якнайдовше захищати картоплю від пошкоджень. Потрібно якомога нижче встановити висоту засипання картоплі в бункер та її висипання з бункера у кузов транспортного засобу. Температура повітря на час збирання має бути вище за 10 °С, щоб запобігти розтріскуванню бульб під час їх викопування із землі.

Потрібно перевірити, чи належним чином працюють на збиральних агрегатах спеціальні полотна, які мають пом'якшувати удари. Полотна не мусять виконувати функцію «наждачного паперу». Гнилі бульби слід видаляти із загальної маси картоплі вже на  полі. Потрапляння до складських приміщень понад 1% гнилих бульб не допускається.

Протягом сезону збирання доцільно кілька разів промити картоплекопач. Лише таким чином можна запобігти поширенню інфекцій. Добре себе зарекомендувало роздільне збирання врожаю, коли картоплю викопують, певний час залишають підсихати на полі й лише опісля збирають. Просихання картоплі на полі покращує її придатність для зберігання у складському приміщенні.

Профілактика складських приміщень

Приміщення, призначені для зберігання картоплі, потрібно прибрати й продезінфікувати. Якщо добре не очистити сховище, там гарантовано буде чимало шкідливих мікроорганізмів із тривалим життєвим циклом, які «полюбляють» картоплю. Очищення контейнерів для  картоплі, попередня обробка обладнання та складського приміщення мають бути основною передумовою кваліфікованого зберігання картоплі. Відсутність пилу насамперед запобігає появі збудника сріблястого струпу та спор інших шкідливих організмів, які систематично поширюються повітрям за допомогою вентилятора по всьому складському приміщенню. Оскільки сріблястий струп поширюється вже за температури З °С та високої вологості повітря, дезінфекція складського приміщення є особливо важливою. Для миття складського приміщення, контейнерів, машин та обладнання існує ціла низка недорогих дезінфекційних засобів: галогени, перекиси або органічні кислоти тощо.




Для робіт у картоплесховишах використовують не лише стаціонарні, а й мобільні технічні засоби

Без додаткової техніки картоплю можна розміщувати заввишки до 1,5 м у критих, захищених від морозу павільйонах, що мають хорошу вентиляцію і шар соломи для запобігання утворенню конденсату. У приміщенні не повинно бути мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин чи інших шкідливих речовин з неприємним запахом. Більша висота складського приміщення потребує опірних стін та вентиляційних каналів з примусовою вентиляцією.

Найпростіша форма зберігання картоплі — у відкритих контейнерах, де повітря потрапляє до бульб картоплі з усіх боків. У такому разі немає потреби у примусовій вентиляції.

ЗАСОБИ МЕХАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ У КАРТОПЛЕСХОВИЩАХ

Технічні засоби, що їх застосовують у картоплесховищах, розглянемо на прикладі машин компанії Grimme, провідного світового виробника техніки для картоплярства.

  • Стрічкові транспортери.
    Для закладання картоплі у сховища, навантажування її у транспортні засоби та вивантаження зі сховищ після зберігання застосовують різного роду транспортери (горизонтальні, похилі, телескопічні). У конструкції сучасних телескопічних стрічкових транспортерів передбачено згинання стрічки у головній частині телескопу. Завдяки цьому висоту падіння картоплі можна звести до мінімуму. Приймальна камера транспортерів має гумове покриття, що практично унеможливлює травмування картоплі. Стрічка транспортера також виготовлена з гуми і має поперечні буртики, які запобігають скочуванню картоплі назад за максимального кута нахилу. Залежно від моделі довжина стрічки транспортерів змінюється від 7,0 до 18 метрів. У телескопічних транспортерів передбачено поворот стріли ліворуч чи праворуч. Максимальний сектор повороту стріли для різних моделей транспортерів становить від 130 до 180°. Ширина стрічки — у межах 650 — 800 мм.
  • Приймальні бункери.
    Перш ніж картопля потрапить на полотна стрічкових транспортерів, її вивантажують у приймальні бункери, які застосовують для очищення та сортування картоплі перед зберіганням. Перед вивантаженням із приймального бункера на транспортер бульби потрапляють на очищувальні вальці, які обертаються за допомогою електрогідравлічного приводу. Частота обертів та відстань між вальцями регулюються залежно від розміру бульб і ступеня їх засміченості. Під блоком вальців розташовано поперечний транспортер, який транспортує вбік землю та рослинні рештки. А вже очищена картопля з вальців потрапляє на стрічкові транспортери і ними переміщується до сховищ або збирається у контейнери чи мішки.


Пристрій для наповнення мішків монтують на стрічковий транспортер за допомогою спеціального адаптера


Мікроклімат під час зберігання картоплі

Найкраще картопля зберігатиметься у сховищі за оптимальної температури та вологості. Необхідною умовою є якомога менше травмування бульб під час збирання та складування. Якщо картоплю охолодити до 2 — 4 °С, життєві процеси всередині бульб призупиняються, вони майже не втрачають ваги. Коли температура нижча, починається гідроліз крохмалю як захист від відмирання перемерзлих клітин. Картопля втрачає свої смакові властивості, стає солодкою та непридатною для приготування певних страв (наприклад, картоплі «фрі»).

При цьому бувають реакції, типові для кожного окремого сорту. Відносна вологість повітря у складському приміщенні за такої температури має бути 90 — 95%. Щоб зберегти вагу бульб картоплі та зменшити втрати від газообміну, слід дотримуватися саме такого мікрокліматичного режиму для довготривалого зберігання.

Температура у сховищі в межах 2 —4 °С призупиняє обмінні процеси у бактерій та грибків, їх розвиток практично завмирає. Якщо температуру підвищити, зросте ймовірність виживання бактерій.

Вологість у складському приміщенні має бути високою, щоб картопля не висохла і не втратила ваги. Внаслідок зменшення ваги може з'явитися ефект «зморщеної» бульби. Приблизно протягом 14 днів після розміщення картоплі у складському приміщенні її потрібно безперервно охолоджувати до температури 2 — 4 °С.

За умови вологої погоди рекомендується якнайшвидше просушити картоплю після викопування. Процес загоєння пошкоджень і мікротріщин має за тиждень завершитись, інакше існуватиме небезпека гниття. Висушування картоплі важливе також для утворення нового шару шкірки. Після розміщення у картоплесховищі утворюється, насамперед у недостиглої картоплі, другий шар остаточної шкірки. Після цього перша шкірка відпадає.



  Для очищення й сортування картоплі перед зберіганням застосовують приймальні бункери


Об'єм приймальних бункерів може бути від 4 до 21 м3, кількість вальців — від 6 до 14. Ширина очисної зони може змінюватися від 1,2 до 2,4 м.

  • Пристрої для наповнення контейнерів.
    Вони розташовуються відразу після приймальних бункерів або сортувальних ліній. Одним із таких пристроїв є так звана «ніжна рука». Машина має транспортер, основу якого становить транспортна гумова стрічка пластинчастого профілю. Швидкість руху стрічки змінюється безступінчасте й за максимальної швидкості забезпечує продуктивність до 40 тонн за годину. У комбінації з захисним полотном сприяє зниженню швидкості руху бульб на виході практично до нуля. Після досягнення певного рівня продукту в контейнері укладальник розкривається, неначе рука, і картопля плавно укладається на дно іншого контейнера. За допомогою такого пристрою можна наповнювати контейнери об'ємом від 500 до 2000 кг.
  • Пристрій для наповнення мішків.
    Транспортування картоплі у великих мішках із синтетичного матеріалу поширилося останнім часом не лише тому, що такий спосіб легший, а ще й тому, що порожні мішки зручно складувати, вони займають мало місця. Місткість таких мішків становить від 500 до 1200 кг. Пристрій для наповнення мішків монтується на телескопічний стрічковий транспортер за допомогою спеціального адаптера. У режимі наповнення навантажувач опускається до землі, мішок навішується на пристрій, і транспортер починає заповнювати дно лежачого мішка. За допомогою датчиків висоти навантажувач піднімає бокові стінки мішка до повного його завантаження. Завдяки системі оптимізації підйому транспортера бульби завантажуються у мішок дуже обережно. До того ж розширюється спектр застосування телескопічних стрічкових транспортерів.