Вікторія Опалко, ст. виклалач, НУБІП України

Віктор Марченко, канд. техн. наук, Agroexpert  [Україна]

Картопля

У картоплі розрізняють фізичні, хімічні, споживчі й технологічні властивості, що визначають її якість. Під час збирання картоплі на перший план виходять її технологічні властивості, а саме стійкість проти травмування і придатність до машинного збирання і транспортування.
 
Вибір технічних засобів збирання картоплі залежить від умов сепарації ґрунту, забур'яненості, врожайності, розміру і конфігурації полів тощо. За умови доброї та задовільної сепарації ґрунту, незначної забур'яненості, врожайності бульб не менше як 8 — 10 т/га і довжини гонів понад 150 — 200 м доцільно застосовувати картоплезбиральні комбайни, а за інших умов урожай збирають картоплекопачами.

В Україні використовують картоплекопачі КТН-2В і КСТ-1,4 з шириною захвату 1,4 м (завод «Лідасільмаш», Білорусь), які викладають бульби на поверхню поля, з наступним ручним їх підбиранням. Такого самого типу картоплекопачі пропонує ВАТ «Борекс». Це дворядні машини в начіпному (Борекс-КНК-2) і причіпному (Борекс-КПК-2) варіантах. У підсобних і фермерських господарствах з невеликим обсягом виробництва картоплі можна використовувати начіпні однорядні копачі грохотного (Борекс-КГ-1) і роторного (Борекс-КР-1) типів.

Найефективнішою є потокова технологія збирання картоплі із сортуванням на стаціонарних пунктах і закладанням на зберігання до спеціалізованих тимчасових сховищ та постійні кагатні майданчики з активним вентилюванням.

 



 
Техніка і технологія від Grimme

Для збирання картоплі фірма Grimme випускає різноманітну техніку, від картоплекопачів до причіпних і самохідних картоплезбиральних комбайнів.

Для забезпечення якісного збирання картоплі необхідно перш за все видалити бадилля. Подрібнювані бадилля Grimme марок KS 75-4/4500 — це чотири- або шестирядні машини з необхідною потужністю на привід 35 — 45 кВт. Якість роботи забезпечує висока частота обертання роторного вала — 1450 об/хв (за частоти обертання ВВП трактора 540 або 1000 об/хв). Бадилля з борозни відводиться за допомогою напрямних пластин у роторній камері. Подрібнювальний апарат виконаний у вигляді двох роторних валів із 42 ножами на кожному. Завдяки переміщенню ножів у поздовжньому і боковому напрямках їх поломка в разі потрапляння сторонніх предметів є неможливою.

На невеликих і середніх за розміром полях добре себе зарекомендували причіпні картоплезбиральні комбайни серії SE 75 (однорядні) та SE 150 (дворядні), їх виготовляють у кількох модифікаціях з бункерами від 2000 до 7500 кг.
 

Причіпні бункерні картоплезбіральні комбайни Grimme користуются наразі найбільшим попитом Причіпними картоплекопачами-валкоутворювачами Grimme картоплю збирають двофазною технологією


У картоплезбиральних комбайнів SЕ привідні ланцюги очисних елеваторів замінено пасами з виступами, які перешкоджають бульбам виходити за межі ширини очисної зони робочого органу. Бункер завантажується і розвантажується з автоматичною зміною висоти встановлення вивантажувального транспортера. Комфортні й зручні умови роботи для обслуговуючого персоналу забезпечуються електромагнітним керуванням всіма функціями машини з кабіни трактора.

Комбайни серії SE можуть бути оснащені підбирачем валків зі змінною рамкою для збирання картоплі, цибулі, моркви тощо, обладнанням для відокремлення дрібної картоплі й автоматичним пристроєм оптимізації наповнення бункера. Цей пристрій контролює висоту падіння картоплі, яка постійно змінюється. Щойно дистанційний датчик виявляє, що відстань між картоплею та елеватором менша за попередньо задану, відразу автоматично вмикається механізм підйому транспортера. Відтак гарантовано незначну висоту падіння картоплі й максимальне збереження бульб.

Для великих господарств і машинних станцій фірма Grimme пропонує самохідний картоплезбиральний комбайн Tectron 415 з бортовим комп'ютером та електронною системою контролю якості роботи. Шестициліндровий двигун Daimler Chrysler об'ємом 12 л і потужністю 456 к. с. дає змогу надійно працювати у важких умовах. Комбайн легкий на ходу і зручний у керуванні. Він може легко здійснювати повороти будь-якої конфігурації. Завдяки напівгусеничній ходовій системі питомий тиск рушіїв комбайна на ґрунт зведено до мінімуму.

Комбайн розвиває високу продуктивність і мінімально пошкоджує картоплю. Незалежний збиральний модуль комбайна Tectron 415 обладнано чотирма барабанами діаметром 51 см. Навантаження на барабани і встановлення глибини ходу підкопувальних елементів контролює електронна система. Ширина міжрядь встановлюється в межах 75 — 90 см і регулюється безступінчасто. Сепарацію картопляного вороху провадять елеватори завширшки 2,8 м. Комбайн має бункер місткістю 15 т та елеваторну систему, яка забезпечує ретельне транспортування картоплі невеликими порціями, що мінімізує її травмування.

Цибуля

Цибулю рекомендується збирати в суху сонячну погоду. Цибулини мають бути вже сформовані й містити близько 15-16% сухої речовини, верхівка цибулини — жовто-коричнева й суха. У цей час полеглим є приблизно 90% пір'я. Для прискорення збирання цибулі пір'я підсушують десикантами і лише в тому разі, якщо полягло не менше ніж 20% пір'я. Машинне збирання є доцільним за врожайності понад 20 ц/га.

Зрізують пір'я роторними косарками-подрібнювачами. Аби зменшити травмування цибулин, висоту зрізу встановлюють приблизно 12—15 см. Збирають урожай цибуле копачами ЛКГ-1,4, ЛКП-1,8, які підкопують та укладають її у валки для просушування і достигання. У сонячну погоду цибулю залишають на полі на кілька днів для просушування, потім копач, додатково обладнаний навантажувальним конвеєром, підбирає її та завантажує у транспорт.
 

Цибулю з валків підбирають агрегатом, додатково обладнаним навантажувальним конвеєром


На лініях доробки ПМЛ-6 та ЛДЛ-10 цибулю очищують від рослинних решток, домішок і землі, відбирають пошкоджені цибулини, сортують на стандартну і нестандартну. У господарствах, які вирощують цибулю на невеликих площах і не мають лінії ПМЛ-6, її очищують і сортують за допомогою вальцьового очисника ОВЛ-6 і сортувалки САС-7А.

Щоб зберегти вирощений урожай, необхідно правильно вибрати сорт цибулі, позаяк не всі сорти придатні для зберігання. Краще зберігаються гострі сорти цибулі. Головними умовами якісного зберігання цибулі є відповідна температура повітря у приміщенні й добра вентиляція. Поки цибуля повністю не висохне, температура має становити 25 — 27 °С. Оптимальна температура для зберігання — 2 — З °С, вологість — 75 — 85%.

Якщо неможливо підтримувати оптимальну температуру, слід зменшити вологість до 70 — 75%.

Огірки

Для механізованого збирання придатні спеціальні сорти огірків із високою врожайністю, короткою огудою (70— 120 см) та стійкі до механічних пошкоджень. Механізоване збирання є економічно доцільним, коли врожайність становить не менше за 170 — 200 ц/га. Зусилля на відривання огірка від плодоніжки має бути 20 — 25 Н, а плодоніжки від огуди — не менше ніж 30-40 Н.

За інтенсивної технології виробництва огірки збирають комбіновано. Вибірково (двічі-тричі) збирають овочезбиральними ПОУ-2 і тракторними платформами ПТ-3,5, конвеєрами ТШП-25, збирально-сортувальним агрегатом АУС-1 і широкозахватною овочезбиральною платформою ПШ-25. Після вибіркового збирання огірків проводять суцільне збирання причіпним комбайном КОП-1.5М. Ворох, зібраний комбайном, перевозять до сортувального пункту й переробляють на сортувальних лініях ЛДО-3 або «Вари-Ман» У-24 (Угорщина).

 

За інтенсивної технології вирощування огірки збирають вибірково за допомогою овочезбиральних платформ


Поля, на яких збирати огірки планують за допомогою платформ і конвеєрів, повинні мати площу не менше ніж 25 га, прямокутну конфігурацію і рівну поверхню. Уже під час сівби на полях розмічають розвантажувальні дороги. Відстань між ними залежить від ширини захвату платформи, її вантажопідйомності й очікуваної урожайності огірків.

Томати

Період збирання і використання тих чи інших технічних засобів визначаються ступенем стиглості томатів. Плоди томатів достигають неодночасно, тож на одній ділянці проводять від 3 до 8 вибирань з інтервалом 5—10 днів. Основною проблемою при цьому є скорочення ручної праці. Деякою мірою її вирішують за рахунок часткової механізації, застосовуючи платформи ПОУ-2, тракторні платформи ПТ-3,5 і транспортери ТШП-25.

Після кількох вибирань за допомогою платформ томати збирають комбайном. Для машинного збирання підходять не всі сорти томатів: кущ має бути компактним, дозрівання плодів — дружним (не менше ніж 75 — 80%), маса плодів — від 70 до 100 г, плоди повинні легко відділятися від стебла і бути стійкими до механічного впливу. Для суцільного збирання врожаю використовують самохідний томатозбиральний комбайн СКТ- 2А. Його обслуговує один механізатор і кілька робітників перебирального столу. Значні витрати робочого часу на збиранні томатів зумовлені потребою в обслуговуючому персоналі, що є суттєвим недоліком.

Для транспортування на далекі відстані добре підходять сорти і гібриди томатів, плоди яких є досить твердими (наприклад, Шеді Леді Р1, Орко Р1, Ленор Р1). Збирати врожай необхідно у рожевій чи бурій стадії стиглості.

Морква

Масове збирання моркви розпочинають у другій половині вересня. Для машинного збирання рослини мають відповідати таким вимогам: листя заввишки З0 — 35 см, міцне, добре розвинене і неполегле; головки коренеплодів розміщені на рівні поверхні ґрунту або заглиблені не більше ніж на 2 см; коренеплоди стійкі до ударних навантажень; урожайність не менше за 20 — 25 т/га.

Технологічний процес збирання моркви включає низку операцій: коренеплоди підкопують, виймають з ґрунту, видаляють листя, сортують коренеплоди на стандартні й нестандартні, очищують від залишків землі і завантажують. Механізоване збирання виконують двома комплексами: один включає машини для збирання моркви ЕМ-11, ММТ-1 і сортувальну лінію ПСК-6, інший — збиральні машини Е-825, МУК-1,8 і сортувальну лінію ЛСК-20.

На рівній поверхні моркву збирають однорядною причіпною машиною ММТ-1, яку агрегатують із тракторами тягового класу 1,4. Конструктивно машини ЕМ-11 та ММТ-1 подібні. Разом з ними використовують сортувально-очисну лінію ПСК-6 продуктивністю 6 т/год. У господарствах, які спеціалізуються на вирощуванні моркви, її збирають самохідними комбайнами типу 5Р-200 ОЕ.

 

У спеціалізованих господарствах моркву доцільно збирати самохідними комбайнами типу SP-200 DF

 

Слід обирати сорти і гібриди моркви, що рекомендовані для тривалого зберігання. У контейнери (200 — 300 кг) закладають лише повністю достиглі коренеплоди без механічних пошкоджень. Якість зберігання залежить від товщини та міцності покривних тканин.

Зберігають моркву у складських підвальних приміщеннях. Оптимальна температура становить 0 — 1 °С, вологість повітря — близько 95%.
Моркву можна зберігати у траншеях завглибшки 0,8— 1,0 м і завширшки 1,0—1,2 м, викопаних у піщаному ґрунті. Підсушений пісок кладуть на дно траншеї шаром З см, на нього рівномірно щільно укладають очищені коренеплоди. Поверх шару моркви насипають шар піску. Так, шар за шаром, заповнюють траншею. Згори насипають шар ґрунту завтовшки 20 — З0 см. Перед настанням морозів траншеї накривають соломою та присипають землею.

Капуста

Ранньостиглу капусту збирають кілька разів залежно від дозрівання, середньо- та пізньостиглу — за один прийом у стадії технічної стиглості головок.
Капустозбиральними комбайнами МСК-1, МКП-2, УКМ-2, МК-1000Е збирають головки розміром 150 — 200 мм у діаметрі, масою 2 — 3 кг. Рядки капусти мають бути прямими, кількість прямостійних головок — не менше ніж 90%, допустиме відхилення від прямолінійності — не більше за 50 мм.

Застосовують дві основні технології механізованого збирання капусти:

  • головки зрізують, доочищують у полі й транспортують до місця реалізації чи зберігання;
  • зрізують головки разом із зеленими листками і транспортують до місць товарної обробки.

У першому випадку середньо- та пізньостиглу капусту збирають напівпричіпним однорядним комбайном МСК-1. Але ця технологія має недоліки: на полі втрачається 10—12% нестандартної продукції і 12—15% усього врожаю зелених листків, до того ж під час перевантаження у транспортні засоби травмується частина урожаю.

Дворядна збиральна машина УКМ-2 збирає капусту із зеленими листками й одночасно навантажує у транспорт. Капуста, зібрана УКМ-2, потребує післязбиральної обробки, для цього використовують лінію УДК-30. Опісля капусту можна реалізовувати у свіжому вигляді або закладати на зберігання, а листки згодовувати тваринам. Продуктивність такої лінії становить 12—15 т/год.

Для тривалого зберігання капусту необхідно ретельно підготувати. Качани зачищують, залишаючи 4 — 5 покривних зелених листків, які щільно прилягають і не мають пошкоджень. Потім капусту підсушують і вкладають у кагати. На дно кагатів кладуть тонким шаром солому, на неї перший шар головок качанами догори. Наступні шари розміщують так, щоб кожна головка спиралась на чотири головки нижнього шару. Верхній шар розташовують качаном донизу.

У складських підвальних приміщеннях капусту найкраще зберігати на стелажах або в контейнерах. Оптимальна температура становить близько 0 °С, вологість повітря — 90 — 95%.